Доброго Дня.Здається,що я застряла в якомусь болоті(хоча болотом це не назвеш є люди яким гірше).Навчаюсь в університеті,працюю касиром,маю багато знайомих,подругу,батьків,сестру.У мене є все для того,щоб відчувати себе щясливою і перед мною відкриті будь які двері.Я розумію,що на все потрібен час і нічого в один момент в руки не приходить.Але інколи хочеться все і відразу.
Збираю гроші на брекети так як дуже комплексую через це, не можу вільно посміхатись і говорити.Все не настільки погано,але я себе почуваю не комфортно ніби не вільною в своїх діях. Інколи наступає депресивний стан. Мені 19 років,а я соромлюсь хлопцеві в очі подивитись.Я розумію,що сама себе до такого довела.В мене в голові крутиться думка «а навіщо далі з ним спілкуватись? як Я можу йому дійсно сподобатись? з моїми кривими зубами і зайвою вагою» я не вважаю себе не гарною,але розумію,що моя така зажатісь відчувається і відштовхує людей. Знаю,що поки сама себе не полюблю нічого не зміниться.
Ще одна проблема це те,що ні одного свого дня я не можу провести без солодкого, в мене починається ломка. Я не можу протриматись довше 1 дня і далі дозволяю собі поблажку.Можливо мені треба записатись в зал(я вдома займаюсь) щоб окунутись в атмосферу?Чи в мене взагалі відсутня сила волі? А можливо це все якось зв’язано,мені потрібен погляд збоку.
- Александра asked 6 лет ago
Please login first to submit.