Відносини дітей та батьків

Доброго вечора!
Протягом 5 років шлюбу,у нас між чоловіком та тещою погані відносини.Моя мама привела що вона задумає те і повинні всі виконувати,вона не вміє просити ,а надає наказ ,зать цього не може зрозуміти і в нас так по кругу,в його нічого не просять він і не рветься допомагати А як сам проявить ініціативу то батьки говорять нащо це було робити.А якщо щось потрібно іде до мене просить щоб я сказала чоловікові,або питає що буде робити,сама не може .І я вже мушу просити допоможи будь ласка,це ж батьки треба їм допомагати.Но я постійно думаю що я непровильно роблю.

У нас двоє синочків,і так як ми на даний момент проживаємо з моїми батьками,то батьки завжди впливають на виховання дітей.Коли наказали за шкоду і дитина плаче,відразу біжать і кажуть,хто обідив,ох та мама чи тато погані(як мені їм пояснити?Но от коли внуки просять погратись то дід ще приділить їм час,но баба від телевізора невідірветься,ще буду кричати щоб були тихо бо кіно іде.Як мені пояснити?

Коли я вийшла заміж,і у мене відносини зіпсувались з матір’ю.Завжди я коли навчалась і після була вдома і допомагала,познайомилась з чоловіком вийшла заміж,для мене на першому місці сім’я,і ми постійно проводимо разом день,но коли ми повертаємося зі мною вже не говорять ,тому що я незварила їсти або щось інше.Хоча в хаті сидить сестра 23 річна на роботу не ходить (мамина доця)
Мама мене зве коли щось потрібно Таня(по імені),а сестру (доця,донечка)хоч я і моя свою сім’ю , мені обідно.Як мені поступати в цій ситуації?