Трудності з батьками чоловіка

Доброго дня. Я звертаюся до Вас за допомогою вирішення певних питань і не порозуміннь з батьками чоловіка.
Почну з самого початку. Я з чоловіком проживаємо разом уже 5 років, знаємо один одного з дитинства. Наші батьки також знайомі ( однокласники) батьки з одного села, жили по сусідству. Мої батьки переїхали до міста, батько приватний підприємець, мама померла коли мені було 6 р. Ми сама звичайна сім’я, батько крутися всьо життя щоб було за що жити. Він не заробляє мільйони. Їзде на Mazda 1992 року. Купив собі однокімнатну квартиру а мені залишив Двох кімнатну яку купував заром з моєю мамою. Батьки чоловіка живуть в тому ж силі, батько нормально заробляє,мама робить в школі. В селі вони мають усе, і хату з ремонтом, провели воду до хати, поставили бойлер, зробили туалет з ваною, купили трахтора з всіма його принадлежностями щоб працюввти на землях. Мій чоловік Богдан не одив в сім’ї, у нього є старший брат Рустам, і 6 років назад батьки всяли на усиновлення дівчинку їй зараз 9 років.
Я полюбила Бодіну сім’ю одразу. Так як у мене немає мами я з першого дня називала їх мама і папа. Я мамі розказувала абсолютно все, я радилася з нею як з подругою, приїжала кожні вихідні допомагала, коли щось купувала нове до квартири то усе що нам не потрібно відавала їм, хоча в деяких випадках мій батько ображався на мене що я з ним не порадилася і не відала бабушці нашій. Все було добре, і я вважала що чоловіка батьки мене люблять, тому що називали донькою. Мій батько також зразу полюбив Бодю, тому що завжди хотів сини. В деяких момента мені даже здається що він його більше любить ніж мене. Все було дуже добре в наших відносинах до певного моменту….
ТРИ роки назад я з чоловіком вирішили зробити ремонт в квартирі. В нас було не багато коштів але дуже хотілося щось нового так як ремонт в цій квартирі робився 20 років назад. Як тільки ми почали робити ремонт Богдана батьки дуже відалилися від нас, не звонили не допомагали. Богдана батько все таки нам трішки поміг і постилив плитку на кухні, вані і коридор….так як він працює в сфорі ремонтів квартир… і все… він просто положив плитку за яку ми заплатили самі… вони не питали нас чи можливо нам потрібна допомога… чи можливо вам щось треба…. нічого… В ремонт який ми робили кухня, вана, туалет, коридор вони не доклали нічого не потратили ні гривні. Мій батько допомагав як міг, можна сказати ми робили цей ремонт пополам. Він купив нам майже всю техніку на кухню. І помагав в самому процесі ремонта. Я з Богданом нічого не казали чоловіка батькам за те що вони нічого нам не дали, списували на то, що можливо у них немає коштів. АЛЕ вони пообіцяли нам допомогти зробити ремонт в двох кімнатах. Наголошую на тому що ПООБІЦЯЛИ нам і моєму батькові що обов’язково допоможуть нам з кімнатами і куплять весь ЛАМІНАТ !!.
Після того як ми все таки закінчили ремонт до мене почали доходити слухи, він їж же родичів (систер) що чоловіка батьки говорили: » Чого ми маємо їм допомагати робити ремонт, а вдруг ми дамо зараз гроші а вона вижене його з квартири, це ж її квартира. Де гарантії. Вона з заможної сім’ї, там батько робить на базарі, гребе гроші лопатою то хай їм помагає. Вот коли одружаться тоді і допоможем».
Мені на стільки було не приємно це чути… з чого вони це взяли.. вони ж бачать як ми з чоловіком добре живем, люьимо один одного і все робимо тільки разом. З чого в них така думка що я вижині і що мій батько багач… це ж не прада… я не спорю не бомж.. но і не багач ми сама звичайна сім’я. Ну ладно…
Богдана старший брат одружився 2 роки назад. Родилася в них дитина. Живуть вони в тому ж силі, спочатку в одних батьків потім в інших, а потім переїхали в пусту хату по сусідстві. Живуть як кіт з собакою.. він почав пити, дома не тримається постійно з якимись дружками гасає. Ця не вістка не зійшлася з чоловіка мамою постійно наговарювала, сварилася, требувала, обзивала. В отлічії від ним ми за 5 років в батьків нічого не попросили, старалися їх ще чимось допомогти. Обіда в нього і в мене велика на душі на батьків, але це ж батьки.
Зробили і ми весілля прошлого року.. зібрали кошти купили машину, харошу машину. Приїхали в село показати батькам щоб вони похвалили нас і порадувалися за нас. Но в ответ 0.. ніслова.. за скільки купили.. чи шо за машина… ніслова.. склалося враження ніби вони взагалі не бачать її і ми приїхали на автобусі в село. Нам стало дуже сильно обідно що від самих рідніх не почули ніслова тільки ігнор в нашу сторону. Це заділо дуже сильно мого чоловіка.. адже всьо життя батьки більше приділяли уваги старшому брату а не Богдану.
Ті відали борг за машину брата, в хаті в якій проживає він з жінкою ( знімають) зробили косметичний ремонт ( поміняли всі двері, переклеїли обої, положили нову плитку, тобто потратили як мінімум в ЧУЖУ хату 30 000 грн.), і постійно допомагають фінансово, ПОСТІЙНО, продали сливка чи горіхи чи молоко всі кошти відають Рустами того шо в нього сім’я йому треба….. А в нас не сім’я і нам нічого не треба… тримають корову в силі в молоко чи сир чи сметану нам дали останій раз 3 роки назад, ми все купуємо в магазині. Були в нас моменти що не було за шо хліба купити ми позичали в друзів.. а вони до нас тільки приїдь зроби, купи, завези нас до Києва забери нас з Києва, завези нас і привези в город…. а гроші за то чи інше чи хоча б за бензин даже не думали відавати. Я не розімію чого так… ПОЯСНІТЬ МЕНІ, ЩО НАМ РОБИТИ… ОБІДА НА НИХ ТАКА ЩО ХОЧЕТЬСЯ ПЛАКАТИ..
І вот проблема яка склалася на даний момент у нас. Коли мій чоловік хотів поїхати на заробітки заробити гроші щоб відати долги і назбирати гроші щоб закінчити ремонт, його батьки сказали: » чого ти будеш туди їхати, сиди тут, скільки вам потрібно тих грошей. Не переживайте все буде добре ми допоможемо зробити вам ремонт ми ж обіцяли. Щось ми щось папа Віки і ви, так закінчимо вже ті дві кімнати.»
Ось настав той момент коли ми вирішили почати ремонт, і знов та сама сітуація повний мороз він них в нашу сторону. Але цього разу ми остаточно з чоловіком вирішили шо вони обязані нам купити хоча б в квартиру ламінат, оскільки самі обіцяли що куплять. Богдан поговорив з ними і вони сказали що дадуть гроші на ламінат. Ми обрадувалися, не вірили шо насулу від них ходь якусь допомогу отримаємо. Мій батько купив нові двері і батареї. А нам вже остається обої і потолок)))
Вибрали ми ламінат не дорогий, а відносно дешевий. 310 грн за кв. Всього на нашу площу нам порахували тільки сам ламінат на 10 600 грн. Богдан позвонив до мами сказати їй суму яка виходе а у відповідь : » ти хочеш шоб ми тобі відали всю суму за ламінат? Просто ми з батьком порадилися що ми можемо вам дати на святки 100$. Тобто тобі 100 і Рустаму 100. Ну раз так то ми можемо тільки 200 $ вам дати. Тільки так шоб ніхто не знав бо Рустам обідиться шо йому 100 а вам 200.»
Я звичайно при других оставинах дуже зраділа, за всі роки це перший раз вони дають таку суму. Бо більше ніж 500 грн на ДН ще ніразу не дали… АЛЕ тут другий випадок…. прічом тут святки…. ви обіцяли нам помогти і купити лімінат…. це така допомога 200 доларів… це даже не половина суми яку нам потрібно… це вони важать допомогою .. ми не просили 1000$ , а просто купити ламінат який ви обізяли нам….

В мене в голові два рішення чого питання :
1. Просто не приїхати до них на святки а приїхати до бабушки моєї, і не брати в них ті 200 $ щоб потім не розказували всім що вони помогли зробити ремонт. Нас вони не спасуть.
2. Приїхати на святки і висказати в очі все що накипіло за 5 років.. всю обіду і не справедливість. Щоб задумалися чи гарно вони поступили до власного сина, і до його сімї. Щоб забули за нас взагалі. Якщо в них є тільки один син якому вони допомагають то хай і їм тепер допомагає. Не нада до нас звонити….хай забудуть за нас …

Порадьте будь ласка як краще зробити.. як вийти з цієї ситуації… бо в мене вже немає сил тирпіти…