Доброго дня!Вийшла заміж в 2013 році за чоловіка,який вже був жонатий.Від першого шлюбу в нього є синочок,йому 12 років.За словами його батьків розвелися вони через те, що його дружина знайшла іншого.З сином від першого шлюбу він не спілкується взагалі,лише аліменти.В нашому шлюбі також є синочок,йому 4,6 роки.Чоловік працює на заводі,є ночні зміни. З появою дитини наші стосунки погіршилися.Приходячи з ночних змін додому,синочок заважав йому спати…чоловік ходив спати до батьків аби тільки відпочити після роботи….мені мало допомагав з дитиною…перші два роки після народження дитини я майже весь виховувала сина одна.Синочок підростав,ми переїхали до батьків чоловіка,де і живемо зараз…чоловік почав віддавати не всю з/п.Все говорить що збирає гроші на ремонт у будинку.Коли я попросила 100 грн.на лікування зубу синочку,він відповів що йому немає де взяти гроші.Зібралися з синочком їхати на море,щоб оздоровити дитину, бо пішов у садочок почав хворіти,чоловік сказа що туди їхати не обов’язково,потрібно робити ремонт в кухні. На море дав нам 1000 грн. Приїхавши з моря ніякого ремонту ніхто не робить.Куди йдуть гроші він не пояснює….матеріалу для ремонту теж не купляє.До моїх батьків у село їздить тільки один раз за 6 місяців,тому що дорого заправляти машину.Автобусом він не звик їздити.Синочка ми виховуємо не в одному руслі: я виховую строго і багато чогог не дозволяю, а чоловік все дозволяє і ніколи не підтримує мене у вихованні дитини.
Завагітнівши другий раз від чоловіка,він не повірив що це його дитина,відправив на аборт,сказавши звідки принесла туди й неси….Ревнивий дуже,хоча підстав не має для цього…Як далі жити з таким чоловіком?Що робити?Я еповодитися?Адже у нас росте син,якому потрібен батько.
- Ірина asked 7 лет ago
Please login first to submit.