Доброго дня! Мене звуть Наталія, мені 30 років. Останні декілька років мене турбує проблема у спілкуванні з людьми. Раніше, до заміжжя, я була позитивною і активною людиною. У мене було декілька найкращих подружок, багато знайомих. Ми постійно збиралися компаніями: спочатку у школі, на дискотеки, на прогулянки і т.д. Потім я жила в гуртожитку, де у мене також було дуже цікаве і бурхливе життя. Мої подруги називали мене «енерджайзером», бо казали, що в мені є дужа багато енергії і позитиву. Потім я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, і спілкування з друзями перейшло на інший план; я всі свої думки спрямовувала лише на нього. Напевне, це було «початком кінця 🙂 » Я перестала спілкуватися з друзями і знайомими (мене цікавили лише друзі коханого). Після весілля у нас одразу, один за одним , народилося двоє хлопчиків, ми почали будувати будинок… Коротше, я займалася тільки сім’єю, будинком, роботою. І складається враження, що я цілком розучилася спілкуватися з людьми. Моє коло спілкування звузилося тільки до чоловікової сім’ї, і то, мене дратує, коли вони занадто часто з’являються у нашому будинку. Я відвикла від компаній, посиденьок, пікніків. Мій чоловік дуже комунікабельний, і час від часу ми потрапляємо у компанії, де я, зазвичай, відмовчуюся, і намагаюся знаходитися лише поруч із ним. Мені не приносять задоволення навіть поїздки до моїх батьків, бо коли ми там збираємося за столом, разом з моїм братом, його дівчиною, якимись друзями, мене і ця ситуація напружує. Таке враження, що мій чоловік себе комфортніше почуває в мене вдома, ніж я сама. Пробувала відновити дружбу зі старими подругами, також не виходить з ними невимушено спілкуватися. З’являється якась напруга, спілкування не вдається. Зараз вони на мої дзвінки не відповідають. Напевне, їм також зі мною нецікаво. Єдине спілкування, яке мені приносить задоволення — це моя робота. Тут я постійно спілкуюся зі своїми клієнтами, консультую їх, даю їм якісь поради. І під час таких розмов у мене змінюється інтонація, голос, з’являється жива жестикуляція… А коли той самий клієнт запрошує мене на каву, коли ми розмовляємо «не по роботі», я знову закриваюся, «зажимаюся» всередині, знову не можу підтримати розмову, і стаю нудною і нецікаво. І всі мої намагання стати цікавою співрозмовницею завжди провалюються. Що зі мною не так?_
- Наталія asked 7 лет ago
Please login first to submit.