Доброго вечора. В мене склалася така ситуація в сім’ї. Коли родилась моя друга донька, старшій було 4.8 років.І таке враження,що все в мене помінялося по відношенню до старшої дочки. Я сварилися і кричала неї по будь-якому випадку,ставилася так мов переді мною була вже підліток,а до меншої вся увага. Навіть десь два роки, дитина дуже ревнувала до нас. Коли вона пішла до школи,я вже почала кричати,що вона не хоче вчитись,і знову крики і сварки. Тепер старшій 8 і ситуація стала ще гірша,дійшло до того,що вона мене вже не чує, треба зо 2-3 рази сказати. Я напевно дуже погана мати,бо коли вона плаче, мені не хотілося навіть її жаліти. Коли я була мала,то мій тато за кожну провину мене карав паском і завжди говорив,що інші діти кращі за мене.Мені не було нічого можна.Тепер коли я доросла,то і далі,щоб я не зробила,в нього ніколи похвали не було, і просто дійшло до того,що я стараюся уникати спілкування з ним. Ось і я тепер боюсь,щоб і моя дитина з часом перестала зі мною спілкуватися. Що мені робити? Я розумію, що дитина страждає,що вона ще мала,навіть настрою себе не кричати,но стоїть їй щось зробити не так,як я вже кричу.
- Люда asked 7 лет ago
Please login first to submit.