Покинула дівчина

Доброго здоров’я.
Я Олексій з Київської області.
Розумію, наскільки певно це дивно чоловікові про подібне писати … але, повірте, що робити не знаю. Від мене пішла дівчина. Як на мою думку по смішній причині, або я чогось не знаю.
Ми з різних населених пунктів, за 150 км одне від одного. Їй 24, мені майже 28. Ми разом навчалися в університеті, на різних курсах звісно. Наші стосунки тривають років з 4 чи й більше. Спочатку почуття відчувала тільки вона, я вважав її просто другом. Трохи згодом, років 2 тому, я зрозумів, що також люблю її. Ми з’їхалися в Білій Церкві, я зняв там житло, знайшов роботу і позвав її. Ми прожили так майже 9 місяців. Потім вона переїхала до своєї подруги, аргументувавши, що її не влаштовують умови проживання там (вони дійсно не були надто хороші). Бажаючи все покращити, я знайшов роботу в Естонії і виїхав на 9 місяців туди (на жаль, через сімейні обставини, вона не могла виїхати зі мною, хоч і хотіла). Пообіцяла чекати. Я повернувся у квітні цього року. Заробив десь трохи менше, ніж планувалося. Вона дочекалася і ми зустрілися. Я знайшов роботу в сусідньому зі мною населеному пункті, домовився за неї. Вона приїхала. Та це тривало з тиждень певно, після чого вона запропонувала переїхати до мене додому (раніше такого й в помині з її боку не було. Я живу з мамою у приватному будинку.), їй не сподобалася робота і знову ж таки умови …
Ми приїхали до мене. Переробили кімнату для нас, поробили ремонти, я закупив комплект меблів у спальню, щоб було комфортніше. Була необхідність їздити до неї, а на громадському транспорті це дуже не зручно. Я купив автомобіль …
Через 2 дні після цього, 20 липня ми посварилися і вона зібрала частину речей і поїхала додому у своє село. Перша частина сварки (як я тепер це розумію) сталася 15 липня. В неї була трошки за 37 температура і вона лежала. В якийсь час під вечір, я зайшов і висловив свого роду претензії, що вона за весь день не поцікавилася навіть де я і чим зайнятий. Це було трохи грубо, я тепер дуже шкодую про це. Потім сварка виникла на грунті того, що вона після сніданку винесла свою чашку, поставила на столі в кухні й пішла, а я зробив зауваження, щоб прибрала. Вона пішла, звинувативші мене і маму у всьому, що можна було, казала, що її тут гноблять і т.д. Я клянуся, що нічого подібного навіть в помині і задумах не було.
Я звісно далеко не ідеальна людина, я зірок з неба не хватаю. І я робив помилки.
Дуже хотілося б все виправити, щоб ми знову були разом, бо я люблю її. Після всього, що було зроблено, що ми пережили, а це, повірте, не мало. … Та я не можу зрозуміти в чому суть проблеми, в чому квінтесенція всього, що призвело таких наслідків. Того дня, я хотів зробити їй пропозицію. В мене була обручка. Я навіть спробував (зовсім не романтично звісно) це їй хоч якось представити, але й це не зупинило.
Як жити далі і чи є взагалі сенс я просто не знаю … Всі мої плани, задуми, деякі мрії були пов’язані з нею. Мені важко навіть бути тут зараз, заходити в кімнату, де ми разом робили ремонт, вибирали шпалери, фарби, декорації … Мама плаче, в мене серце вже не витримує. …
Біг за нею на вокзала, намагався переконати, писав, пробував подзвонити (в них там мережа погана, але все ж), жодної реакції поки за ці кілька днів.
Як я собі думаю, якщо є любов і почуття, все можна подолати, тим більше після стільки часу і всього спільного між нами. Якщо ж ні, то навіщо тоді все це було … Як жити тепер …