Доброго дня. Мене звати Ваня. Мені 19 років. За все своє життя ні разу не зустрічався з дівчиною. Сам хорошої статури, активно займаюся спортом, хороша зовнішність, правда трохи заважають часті висипи на обличчі, шиї, спині. Навчаюся у ВНЗ зі специфічними умовами навчання, живу в казармі, вчуся на “відмінно”, йду на червоний диплом, розумово розвинений, адекватний, спокійний, добрий, щирий, щедрий. Проблема в тому, що дівчата не сприймають мене як потенційного хлопця, лише, як дуже хорошого друга. Мав спроби завести відносини, які відразу після цього заходили в тупік. Хоча сам по собі товариський, розважливий, готовий на безумні вчинки, та мене в суспільстві всі ігнорують, витісняють з кола спілкування.Вечорами наступає депресивний стан, на душі стає важко. Розумію, що бракує мені уваги, любові, близької підтримки. Та не можу нічого змінити. Став помічати один принцип:“Не везе в навчанні — повезе в коханні”. Так мені везе в навчанні.Навчанням я витісняю думки про самотність і майбутні регрес. Всі спілкуються зі мною з метою наживи, допомоги, коли сам стараюся допомогти, а взамін сам стараюся вирішити свої проблеми. Виникають комплекси щодо того чи я нормальний…
- Ваня asked 6 лет ago
-
здравствуй. напиши мне лично на lilianazarova0@gmail.com
Please login first to submit.