Как спасти отношения?

З коханим рік разом, з початку все було дуже добре, але на жаль, я навчаюсь в Польщі він в Україні, поїхала на навчання на 6 місяці відносин, з від’їздом все стало погіршуватися, до того не сварились зовсім, так якісь маленькі, коли погляди не сходилися, потім сміялися з цього, з моїм від’ їздом почались часті сори пов’язані з рєвностю, допоки не поїхала, ніколи не цікавився соц мережами моїми, тут став вимагати пароль, грозив розійтися і так далі, і це в період мого першого семестру навчання в іншій країні, сори були майже щодня, щодня ми виясняли відносини, і по кілька годин щодня, потім з’явились обвинувачення з приводу того що я ніби забагато собі дозволяю з хлопцями спілкуватись, і потім з цього зв’ явились образи що я дівчина легкої поведінки, ( на той момент ми вже думали і про майбутніх дітей) писав що не прийняв би від мене дитину і що він не хоче від мене дітей взагалі, потім пробачення з сльозами і я пробачала, так жили від сори до сори(якщо це можна назвати повноцінним життям) забороняв ходити гуляти зовсім, а якщо і вибиралась то такий був скандал що ховатись і під землю замало… Я його дуже сильно люблю, пробачаю йому обмани, образи, поступки. Все… Але є одне але, в мене не зовсім склались відносини з батьками і я просто терпіти не можу заборон, він знаючи про це, заборонив мені спілкуватись із другом, який скажимо так(має чималий статок) думає що я піду до друга лиш того що в нього є гроші, і я скрила спілкування з другом, але нещодавно це стало явним, і він тепер потикає мене цим, каже що я забрехалась, і тд… Так я винна що скрила, він важливіший за все, але відмовитись від друга лиш того що він незрозуміло чого рівнує я не могла, я не така людина… І раз ми навіть поговорити нормально не можемо, він згадує все що було, завжди переводить стрєлки коли намагаюсь йому доказать що він не правий… Він потикає мене тим що я не маю часу для нього, а я зараз перед сесією + робота… В мене того часу навіть на сон норм не вистачає, тому намагаюсь з ним говорити абсолютно всюди, в магазині, коли готую, в ванні і коли готую завдання, але він каже що задовбався, що я завждо його з чимось поєдную… Я вже просто незнаю що робити, і дня не можу щоб не чути його голос, щоб не бачити, але коли починаємо говорити, хочеться плакати, в душі плачу, вже навіть сліз йому не показую, бо вони для нього нічого не означають…. А потім як відключається ридаю цілу ніч, так боляче, допоможіть все виправити, не хочу його втрачати((?