Навчання

Добрий день. Я звичайна школярка, якій 16, до закінчення школи залишилось буквально два місяці, але я не можу вже дочекатись цього моменту. В цілому у мене складалися гарні стосунки з вчителями, до певного моменту. Я була відмінницею і йшла на медаль, постійно їздила на олімпіади, конкурси, захищала честь школи. У 9 класі двоє з вчителів мені ‘зрізали’ атестат з відзнакою, бо поставили 9. Одна поставила просто так, інша за компанію (знаю, бо питала чому). Після цього у 10 класі нас почала вчити інша вчителька з одного з цих предметів, і тут почалось. З самого початку вона давила на мене, не хотіла викликати мене до дошки і всяко заперечувала те, що я знаю на 10. Дійшло до того, що вона викликала мою маму в школу, бо не знала, що поставити мені за семестр. Цікаво, правда? Замість того, щоб опитувати мене, кликати маму до директора.
Якось пережила 10 клас, залишилась без медалі, до якої йшла всі 10 років, втратила ціль життя, побачила всю несправедливість, втратила мрію.
От зараз 11 клас. Схожих ситуацій з цією вчителькою було повно, всіх не перерахуєш. І от недавно знову. Вона надзвичайно любить ділити клас на три частини: одним дає важчу самостійну, іншим легшу, треті працюють на уроці. Якось так склалось, що вона дала мені важчу ср, відсадила від мене найкращу подругу(яка теж медалістка). Але я ж не дурна, знаю як все рішати і вирішила все правильно. Надзвичайно чекала сьогоднішнього дня, бо знала, що правильно рішила цю самостійну, що їй не буде до чого придертися, але коли прийшла на урок, то мене чекало чергове розчарування. У мене стояла просто 9. За те, що я не докінця скоротила одну формулу, решта все правильно. В найкращого друга та сама помилка і стоїть 12. В дівчини, яку відсадили від мене дві помилки і 10. А я як завжди без нормальної оцінки, зате з зіпсованим режимом сну через зубріння цієї дурної математики і безсонні ночі.
Можливо, моя проблема не така вже й проблема, але я в безвиході. Таке ставлення до мене просто втоптує мене в багно. Я відчуваю себе нікчемою, бо не можу довести те, що я варта, що я справді знаю цей предмет. Вона забрала в мене мрію десяти років і продовжує псувати мені життя. Скільки б я не говорила собі, що не потрібно нікому нічого доводити, що я прекрасно реалізую себе в інших сферах, але таке відношення постійно б’є по мені.
Не знаю, чим ви зможете допомогти мені, але я б хотіла почути хоч щось